Петриківський розпис. Майстер-клас для початківців. Петриківській розпис

Петриківський розпис, історія виникнення, малюнки

Вишуканий та неповторний, петриківський розпис — чудовий привід для гордості українців. Ще б пак, адже в основі його барвистих візерунків лежить безмежна любов до рідного краю. Магія петриківського розпису полонила серця мільйонів шанувальників прекрасного та на увесь світ прославила талановитих народних майстрів родом з України...

35 47 т.

Виникнення петриківського розпису

Розмаїття квітів, листочків, ягід петриківського розпису захоплює, спонукає роздивлятися шедеври народного малярства годинами. Не дивно, що в 2013 році унікальне мистецтво внесли до Списку нематеріальної культурної спадщини ЮНЕСКО.

Історія виникнення петриківського розпису цікава та захоплююча. Традиція прикрашати оселю та одяг декоративними петриківськими розписами зародилася в Україні задовго до появи християнства. Люди вірили, що в красивих орнаментах криється магічна сила, яка захищає господарів від злих сил та негараздів. Ось чому петриківськими розписами у якості оберегів часто розписували зброю та курені запорозькі козаки.

Петриківський розпис в українському побуті

Сучасна техніка самобутнього петриківського розпису виникла у ХVII ст. разом з приходом у Петриківку, що на Дніпропетровщині, перших поселенців. З того часу петриківський розпис став невід’ємною частиною українського побуту. Люди, будуючи світлі хати-мазанки, розписували їх пишними квітковими малюнками, створюючи цілий художній ансамбль, адже прикрашався не лише інтер’єр будинку (стіни, піч), але й зовнішній фасад, а ще посуд, весільні скрині, меблі та інше хатнє начиння.

Господарів, чиї оселі не були розписані яскравими орнаментами, в селі не поважали, вважаючи їх морально убогими та не гідними навіть вітань односельців.

Петриківський розпис — це своєрідний декоративно-художній літопис флори та фауни Придніпров’я. Як майстерно селищні художники передають динаміку пташиного польоту, як тонко відтворюють найменші коливання рослин від вітру, як вишукано поєднують світло і тіні!

Секрети петриківського розпису

Основним елементом петриківських орнаментів є квітка — символ пишної природи. Найчастіше шедеври народного мистецтва прикрашають мальви, півонії, айстри, різноманітні польові квіти, а ще ті, які вигадують самі майстри. Так на стінах, полотнах та посуді утворюється свій, особливий світ краси та натхнення.

А яке ж цікаве приладдя для розпису! Пензлики народні умільці виготовляють самостійно — з котячої шерсті, вистриженої з грудей. Завдяки такому інструменту фарба лягає рівно, і орнаменти виходять охайними та легкими. Нерідко малюнок виконується і пальцями.

Цікаво, що фарби для петриківських творів ніколи не змішують. Рожева, жовта, синя, червона та зелена — усі вони покликані вдихнути в малюнок життєрадісність та природну легкість. А оскільки колись фарби нерідко виготовлялися з природних матеріалів, петриківські розписи мали недовгий вік. Тож щороку напередодні великого свята старі малюнки змивали та прикрашали оселі новими барвистими оберегами. Так з року в рік село розквітало новими барвами та чудернацькими візерунками.

Майстри петриківського розпису передають секрети унікального малярства місцевим дітлахам. Техніці створення малюнку навчають змалку, мабуть, тому складається враження, що петриківські розписи наповнені сонцем — є в них щось наївне і чисте, родом з дитинства. Найстаранніших та найдосвідченіших художниць називають «чепурушками», вони і діляться таємницями створення візерунків з наступними поколіннями.

Сьогодення села Петриківка

Сьогодні в Петриківці за власними ескізами та виключно за своїми ідеями працюють 45 майстрів. Особливою популярністю користуються роботи Валентини Деки, Андрія Пікуша, Ніни Турчин, Катерини Тимошенко.

Є в селі і музей народної творчості, де Ти можеш побачити розписні прикраси, картини, предмети побуту. Завітавши до Петриківки, можна не лише насолодитися витворами народних умільців, але й спробувати створити власний шедевр у петриківському стилі та придбати унікальний сувенір друзям та рідним. Петриківські майстрині з радістю погоджуються зробити індивідуальний розпис посуду чи прикрас для всіх бажаючих.

Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

pustunchik.ua

10 фактов о Петриковской росписи – Ярмарка Мастеров

История возникновения петриковской росписи интересная и захватывающая. Традиция украшать жилище и одежду декоративными петриковскими узорами зародилась в Украине задолго до появления христианства. Люди верили, что в красивых орнаментах скрывается магическая сила, которая защищает хозяев от злых сил и несчастья.

Петриковская роспись — один из поводов для гордости украинцев. Эта художественная техника появилась в XIX столетии и до сих пор остается визитной карточкой Украины и Днепропетровской области. Она восхищает причудливыми орнаментами, яркими цветами и плавностью линий, в которые невозможно не влюбиться.

А вот 10 интересных фактов о Петриковской рописи:1. Своим названием известная украинская роспись обязана поселку Петриковка Днепропетровской области, где она и появилась. пгт Петриковка — административный центр Петриковского района Днепропетровской области. Поселок Петриковка расположен на левом берегу реки Днепр в 64 км  от областного центра — города Днепропетровска.

А вот что не характерно для поселка, так это огромное количество (как по мне) выдающихся мастеров своего дела.Выдающиеся личности пгт Петриковка Днепропетровской области:

• народный художник Украины, Лауреат национальной премии имени Т. Г. Шевченко — Марфа Ксенофонтовна Тимченко;
• заслуженные мастера народного творчества Украины:   
• Пата Татьяна Акимовна,
• Белоконь Надежда Аврамовна,
• Панко Федор Савич,
• Шулик Надежда Митрофановна,
• Соколенко Василий Иванович,
• Пикуш Андрей Андреевич,
• Дека Валентина Ильинична,
• Гарькава Татьяна Анатольевна,
• Турчин Нина Ивановна
• Горбуля Людмила Николаевна,
• Глущенко Владимир Андреевич,
• Лауреат премии имени Екатерины Белокур — Самарская Анна Николаевна;
• заслуженный мастер народного творчества Украины, член Союза художников Украины - Рыбак Наталья Михайловна. 

Хозяев, чьи дома не были расписаны яркими орнаментами, в деревне не уважали, считая их морально убогими и недостойными даже приветствий односельчан. Может это заставляло каждого рисовать...

В пгт Петриковка Днепропетровской области работают:

• средняя общеобразовательная школа,  
• неполная средняя общеобразовательная школа,
• 2 детских учебных  заведения,
• ПТУ-№ 79,
• Дом детского творчества,
• районный Дом культуры,
• Петриковская районная библиотека,
• Петриковская детская музыкальная школа,

Петриковская детская художественная школа.

Автобусная остановка в центре Петриковки.

2. Издавна петриковской росписью украшали одежду, посуду, музыкальные инструменты и стены дома. Считалось, что она служит оберегом и защитой от сглаза.

В музее Петриковской росписи осталось много предметов старины, расписанных мастерами. И, конечно же, во главе всей этой красоты висит портрет основоположницы Петриковской росписи — Татьяны Паты.

Пенсионеры на обследовании в музее экспериментального центра петриковской росписи. По определённым дням помещение музея предоставляют врачам для приёма.

3. В художественной технике особое место занимает растительный орнамент: астры, розы, васильки, георгины, а также другие цветы, которые мастера придумывают во время работы. Так на стенах, полотнах и посуде образуется свой, особый мир красоты и вдохновения.

Заслуженный мастер народного творчества Василий Соколенко показывает старинную печь, расписанную в традиционном стиле. Искусство петриковской росписи изначально развивалось в виде настенной живописи и уже потом перешло на другие поверхности (бумагу, керамику и дерево).4. А до чего же интересные принадлежности для росписи! Кисточки народные умельцы изготавливают самостоятельно — из кошачьей шерсти, выстриженной из груди. Благодаря такому инструменту краска ложится ровно, и орнаменты выходят аккуратными и легкими. Нередко рисунок выполняется пальцами.

5. Петриковская роспись стала настолько популярной, что сформировалась в отдельную художественную школу и направление.

6. До 2004 года в Петриковке работала фабрика «Петриковская роспись» с художественной мастерской на 100 рабочих мест. При фабрике был открыт Музей истории декоративной росписи.

7. Сам рисунок может быть выполнен глиной, растительными красителями, масляными и акварельными красками, гуашью, с добавлением молока, спирта, желтка. Рисунок, выполненный натуральными красками держится около ста лет и не выгорает.

Роспись на стене заброшенной фабрики «Дружба», закрывшейся в 2004-м году. В советские времена более полутысячи людей изготавливали сувениры с петриковской росписью на продажу по всему миру.

Фрагмент стены с картинами и плакатами советских времён заслуженного мастера народного творчества Василия Соколенко.

«Бегунок» — простейшая орнаментальная композиция петриковской росписи авторства Василия Соколенко.8. Самая большая петриковская роспись Украины размером 133,4 метра попала в Книгу рекордов Гиннеса. Она нанесена на внешней стороне ограждения базы спецбатальйона «АЗОВ». 

9. Петриковская роспись имеет статус всемирного нематериального наследия ЮНЕСКО.

До 2003 года статус всемирного наследия ЮНЕСКО предоставлялся только памятникам и архитектурным сооружениям. Последние девять лет он распространяется и на явления культуры. Главное условие для предоставления этого статуса — чтобы искусство было «живым». То есть таким, которое является неотъемлемой частью национальной культуры и постоянно развивается.

10. Петриковскую роспись можно наносить на разные поверхности: дерево, фарфор, стекло, кожу, ткань.

Разнообразие цветов, листочков, ягод петриковской росписи захватывает, заставляет рассматривать шедевры народной живописи часами.  Еще бы, ведь в основе ее красочных узоров лежит безграничная любовь к родному краю. Магия петриковской росписи пленила сердца миллионов ценителей прекрасного и на весь мир прославила талантливых народных мастеров.Надеюсь, что многие вдохновились, творческого подъема вам!

Алла Русакова.

www.livemaster.ru

Учимся рисовать. Петриківський розпис

Я постарался сделать урок как можно более полным по количеству фотографий - на самом деле процесс росписи очень быстрый и больше напоминает каллиграфию, чем живопись - мазок длинный и толщина мазка варьируется нажимом кисти.

УРОК     Vitali Satanovski

1. Кисти, которые нам будут нужны для работы и тренировочный эскиз карандашом, на котором мы будем опробовать консистенцию краски (не густая, но и не жидкая) чтобы закончить любой элемент одним мазком:

2. Набираем на кисточку два цвета краски следующим образом:

3. Делаем простое упражнение - тянем прямую линию как можно дальше - это даст вам возможность понять, какой консистенции должна быть краска для достаточно длинного мазка:

4. Делаем следующее упражнение - небольшую дугу: прямая чёрная линия показывает начало мазка, стрелка - направление:

5. Следующее упражнение. Точно такая же дуга, только выгнутая в обратную сторону. Сделав два упражнения вместе, мы получаем простейший элемент - розу:

6. На более широкую кисть набираем два других цвета и выполняем первое упражнение - проводим прямую линию:

7. Берём свой лист ватмана с подготовленным графическим дизайном и проводим волнообразные мазки (от двух до четырёх волн) - они образуют большие отдельные лепестки:

8. Поворачивая лист, продолжаем наносить мазок за мазком. Не отрывайте руку, выполняя один мазок:

9. Таким же способом создаются внутренние лепестки поменьше. Не бойтесть работать по влажной краске:

10. Подровняйте нижний край, если он у вас не очень ровный:

11. И ещё фокус: тот край кисточки, на котором у вас белый цвет, вы можете окунуть в кремовый (или наоборот, кремовый в белый) - таким образом один мазок даст вам сразу три цвета... Можно и больше:

12. Следующий цветок делаете круглым, состоящим из четырёх-пяти лепестков. Обратите внимание на то, как белый смешивается с кремовым в одном мазке:

13. Точно так же, волнообразными мазками создаёте внутренние лепестки:

14. Постарайтесь закончить свой последний внутренний мазок таким образом, чтобы не осталось чистой бумаги в центре, а мазок был ровный у края:

15. Вот что у вас должно получиться:

16. Используя натуральную мочалку, обрезанную в форме шара, нанесите фон различными оттенками зелёного (это уж точно не Жостово):

17. Карандашом нарисуйте общий дизайн. Если у вас нет специальных инструментов (например циркуля) не расстривайтесь:

18. Если вас удовлетворила консистенция краски при тренировочном упражнении, начинайте роспись:

19. В серединки можете потыкать дешёвой, коротко обрезаной кисточкой, нанося жёлтый с белым цвета:

20. На маленькую кисточку для зелени также можно набирать сразу два оттенка:

21. Толщину мазка следует варьировать нажимом на кисть (как при каллиграфических работах) и каждый елемент выполнять одним мазком:

22. К каждой розе снизу пририсуйте зелёную бубочку(?):

23. Начинайте движение снизу и заканчивайте вверху, добиваясь очень острого окончания, плавно отрывая руку с кисточкой от листа бумаги:

24. Бутоны не должны быть одинаковой формы, как и зелёные елементы:

25. Теперь немного о листиках: листочки выполняются также, как и лепестки цветов, только волнообразные движения кисточки более частые:

26. Наберите на кисточку белый и зелёный:

27. Попробуйте сделать такое волнообразное движение, следя за тем, чтобы кисточка не отрывалась от бумаги:

28. Когда вы заканчиваете верхушку листа, кисточка должна повернуться следующим образом, чтобы образовать остриё:

29. К белому можете добавить розово-сиреневого:

30. Ваш законченный стандартный листик:

31. Этой же (широкой) кисточкой проведите стебелёк - основание листика:

32. Если все ваши листочки будут одинаковыми, работа может выглядеть скучно:

33. Вторую сторону можете закончить как обычно:

34. Широкой кисточкой проведите черенок листа:

35. И ещё одна разновидность, наиболее сложная в исполнении:

36. Потренировавшись на своём черновике, продолжим работу над нашим проектом:

Продолжение следует.

Итак, продолжим:

37. Заполняем листочками свою работу. Для того, чтобы работа была повеселее, используем различные оттенки зелёного, различные формы листа и различный дизайн положения листиков на плоскости - немного потренировавшись, вы научитесь! Самый лучший учебник - фотографии уже сделанных кем-то дизайнов. Как только вы освоите общие принципы, вы сможете создавать свои собственные дизайны с лёгкостью:

38. Не бойтесь заехать своими листочками на уже нарисованые цветы! Такие перекрытия только обогатят ваш дизайн:

39. Не бойтесь перекрывать свежую краску только что нарисованых листиков:

40. Меняйте форму и расположение листочков, не забывайте:

41. Не забывайте про черенки - они помогут вам исправить серединки листочков:

42. Добавляем новый цвет к своей палитре. если краска густая - капните водички и старой кисточкой размешайте именно то место, где вы капнули:

43. После всей проделанной работы новый цветочек покажется вам шуткой! Обратите внимание, что акриловые краски хорошего качества с одного раза перекрывают любой цвет:

44. Продолжим нашу роспись, вооружившись новым елементом:

45. Возьмите старую кисточку, обрежьте коротко и потыкайте в серединки цветочков жёлтым с белым, не ошибётесь:

46. Теперь мы подошли к моменту, который у нас по домашнему называется "крутить усы". Это уже каллиграфия в чистом виде - тонкой кисточкой с длинным упругим волосом проводим различные стебельки. Нужно следить за тем, чтобы краска была достаточно жидкой (добавляйте воду) и каждый стебель проводился одним мазком. толщина меняется от нажима кисточки:

47. Усы крутятся очень быстро (фотоаппарат не успевает):

48. Не забудьте про сердцевинки своих цветочков:

49. Своей старой коротко остриженой кисточкой можете добавить немного зелёного в сердцевинку:

50. Теперь возьмите простой карандаш и чёрной акриловой краской поставьте чёрные точки:

51. Внимательно осмотрите свою работу и исправьте недочёты - добавьте тёмно-зелёного, докрутите усов (с помощью "усов" можно подправить недостатки дизайна!):

52. Возьмите свою старую, коротко остриженую кисточку, вымойте, и белой краской наносите белые точки, стараясь соблюдать форму (что-то вроде сирени):

53. Можно сказать, что ваш учебный образец закончен:

После таких  уроков можно и стены у себя расписать,по крайней мере в детской,ведь ребенок не будет указывать на ваши ошибки в рисовании))))))

subscribe.ru

Петриківський розпис – народне мистецтво в сучасному декорі

Петрикі́вський ро́зпис, або «петрикі́вка» — українське декоративно-орнаментальне народне малярство, яке сформувалося на Дніпропетровщині в селищі Петриківка, звідки й походить назва цього виду мистецтва.

Окремі речі з візерунками в стилі петриківського розпису збереглися ще з XVIII століття. Однак у сучасному розумінні цей напрям сформувався наприкінці ХІХ століття — на початку ХХ століття. Походження петриківського розпису пов’язують зкозацтвом і заселенням Дніпропетровщини вихідцями з Полтавщини, Слобожанщини та Поділля у XVIII столітті та в першій половині ХІХ століття. Проте невідомо, де й коли са́ме розвинулися традиції, що лягли в основу цього напряму малярства.

Петриківський розпис — не лише народне мистецтво, що зберігає традиції оздоблення українського житла, але й сучасний живопис, який розвивається та набуває нових рис.

У 2012 році Міністерство культури України визнало петриківський розпис об’єктом (елементом) нематеріальної культурної спадщини України.

5 грудня 2013 року петриківський розпис було включено до Репрезентативного списку нематеріальної культурної спадщинилюдства ЮНЕСКО. Це поки що єдина форма культурної спадщини України, що потрапила до цього списку.

1982

idei-dekoru.com

Петриковская роспись, история возникновения, рисунки

Изысканная и неповторимая, петриковская роспись — отличный повод для гордости украинцев. Еще бы, ведь в основе ее красочных узоров лежит безграничная любовь к родному краю. Магия петриковской росписи пленила сердца миллионов ценителей прекрасного и на весь мир прославила талантливых народных мастеров родом из Украины...

35 47 т.

Возникновение петриковской росписи

Разнообразие цветов, листочков, ягод петриковской росписи захватывает, заставляет рассматривать шедевры народной живописи часами. Неудивительно, что в 2013 году уникальное искусство внесли в Список нематериального культурного наследия ЮНЕСКО.

История возникновения петриковской росписи интересная и захватывающая. Традиция украшать жилище и одежду декоративными петриковскими узорами зародилась в Украине задолго до появления христианства. Люди верили, что в красивых орнаментах скрывается магическая сила, которая защищает хозяев от злых сил и несчастья. Вот почему петриковской росписью в качестве оберега часто расписывали оружие и жилища запорожские казаки.

Петриковская роспись в украинском быту

Современная техника самобытной петриковской росписи возникла в XVII в. вместе с приходом в Петриковку (нынешняя Днепропетровская область), первых поселенцев. С тех пор петриковская роспись стала неотъемлемой частью украинского быта. Люди, строя светлые хаты-мазанки, расписывали их роскошными цветочными рисунками, создавая целый художественный ансамбль, ведь украшался не только интерьер дома (стены, печь), но и внешний фасад, а еще посуда, свадебные сундуки, мебель и прочая домашняя утварь.

Хозяев, чьи дома не были расписаны яркими орнаментами, в деревне не уважали, считая их морально убогими и недостойными даже приветствий односельчан.

Петриковская роспись — это своеобразная декоративно-художественная летопись флоры и фауны Приднепровья. Как искусно деревенские художники передают динамику птичьего полета, как тонко воссоздают малейшие колебания растений от ветра, как изысканно сочетают свет и тень!

Секреты петриковской росписи

Основным элементом петриковских орнаментов является цветок — символ пышной природы. Чаще всего шедевры народного искусства украшают мальвы, пионы, астры, различные полевые цветы, а еще те, которые придумывают сами мастера. Так на стенах, полотнах и посуде образуется свой, особый мир красоты и вдохновения.

А до чего же интересные принадлежности для росписи! Кисточки народные умельцы изготавливают самостоятельно — из кошачьей шерсти, выстриженной из груди. Благодаря такому инструменту краска ложится ровно, и орнаменты выходят аккуратными и легкими. Нередко рисунок выполняется пальцами.

Интересно, что краски для петриковских произведений никогда не смешивают. Розовая, желтая, синяя, красная и зеленая — все краски призваны вдохнуть в рисунок жизнерадостность и природную легкость. А поскольку когда-то краски нередко изготавливались из природных материалов, петриковские росписи имели недолгий век. Поэтому каждый год накануне большого праздника старые рисунки смывали и украшали дома новыми красочными оберегами. Так из года в год село расцветало новыми красками и причудливыми узорами.

Мастера петриковской росписи передают секреты уникального живописи местной детворе. Технике создания рисунке обучают с детства, видимо, поэтому создается впечатление, что петриковская роспись наполнена солнцем — есть в ней что-то наивное и чистое, родом из детства. Самых старательных и опытных художниц называют «чепурушками»,они-то и делятся тайнами создания узоров со младшими поколениями.

Настоящее села Петриковка

Сегодня в Петриковке по собственным эскизам и исключительно по своим идеям работают 45 мастеров. Особой популярностью пользуются работы Валентины Деки, Андрея Пикуша, Нины Турчин, Екатерины Тимошенко.

Есть в селе и музей народного творчества, где ты можешь увидеть расписные украшения, картины, предметы быта. Посетив Петриковку, можно не только насладиться произведениями народных умельцев, но и попробовать создать собственный шедевр в петриковском стиле и приобрести уникальный сувенир друзьям и родным. Петриковские мастера с радостью соглашаются сделать индивидуальную роспись посуды или украшений для всех желающих.

Заметили орфографическую ошибку? Выделите её мышкой и нажмите Ctrl+Enter

pustunchik.ua

Петриківський розпис, уроки. Майстер-клас розпису для початківців

Петриківський розпис — це не тільки яскраво, сонячно, красиво, але ще й дуже модно. Сьогодні етнічні мотиви надзвичайно популярні в декорі предметів побуту та одягу. Тож якщо хочеш бути в тренді, без володіння технікою унікального розпису українського села Петриківка не обійтися.

41 71 т.

Петриківський розпис у сучасному дизайні

Ти навіть не уявляєш, наскільки популярним став петриківський розпис. Цей унікальний український орнамент активно використовують в архітектурі та дизайні. Якщо колись петриківський розпис можна було побачити лише на стінах сільських хат або ж на печі, то сьогодні він став незвичайною прикрасою в інтер’єрі сучасних квартир, кафе й ресторанів.

А ще мальовничими елементами флори й фауни модно прикрашати різні предмети, одяг і навіть автомобілі.

Якщо Ти уважно розглянеш петриківський розпис, то помітиш, що в ньому немає жодних нашарувань і переплетень. Жодна квітка чи листочок не затуляють один одного — вони розташовані поряд. Барвистий петриківський розпис не знає змішування кольорів, і це надає малюнкам делікатності й вишуканості.

Правила та елементи петриківського розпису

Сьогодні я покажу Тобі, як малювати петриківський розпис крок за кроком. Для того, щоб оволодіти технікою «петриківка», потрібно знати кілька основних правил.

• Для виконання петриківського розпису візьми цупкий папір або ватман.
• Якщо Ти ще не зовсім впевнений художник, не виконуй малюнок відразу за допомогою фарби. Спочатку легенько наведи олівцем контури майбутнього малюнка.
• Використовуй для малювання гуаш, розведену з клеєм ПВА (1 капля ПВА на 10 капель фарби).
• Малюй пальчиком! Ягідки без відбитків виглядатимуть несправжніми. Крапочки можна робити й вушними паличками.
• Тримай пензлик під кутом приблизно 80° до паперу.
• Навчись охайно й чітко виконувати основні елементи петриківського розпису.
• Розміщуй усі елементи петриківського розпису на однаковій відстані.
• Експериментуй із кольорами!
• Малюй щодня і вдосконалюй свою техніку.

Тепер уважно роздивись основні елементи петриківського розпису:

Техніка малювання бігунка

Одним із елементів петриківського розпису є також бігунок — квіти, листя і ягоди, по черзі розміщені на суцільній хвилястій лінії, подібно до витких рослин. Бігунком можна оформити будь-який предмет — від глечика і до селянської хати. Як переконують майстри петриківського розпису, це один з головних оберегів, що означає безперервність сімейного щастя, нескінченність любові і благополуччя в домі.

Починаємо малювати бігунок.

1. Розведи на палітрі зелену фарбу до стану рідкої сметани. Легким рухом руки проведи хвилясту лінію.

2. Простим олівцем або ж одразу зеленою фарбою познач розташування квіток, ягід і листочків на «хвильці».

3. А зараз берися малювати ягідки. Розведи червону фарбу і опусти в неї подушечку вказівного пальця. Обережно притисни палець до паперового аркуша. Молодець! Переходь до малювання інших ягідок. Якщо все зробиш правильно, грона вийдуть охайними і красивими.

4. Тепер, застосовуючи ту ж методику, де-не-де намалюй сині ягідки.

5. Особливу увагу зверни на малювання листочків. Розведи зелену фарбу і плавними рухами виведи кожен листочок, використовуючи перехідні мазки. Що це таке? Пояснюю: щоб листочок мав відтінки інших кольорів, спочатку гарненько вмочи пензлик у зелену фарбу, а потім торкнися кінчиком пензлика фарби іншого кольору. Можна наносити малюнок.

Все зробив? Відмінно! Продовжуємо урок петриківського розпису.

6. Прийшов час зобразити квіти. Вмочи пензлик у жовту фарбу, а потім легенько — в червону. Намалюй квітку тієї форми, яку хочеш бачити на бігунку.

Ось, власне, і все! Тепер зобразити петриківський розпис для Тебе не складе особливих труднощів. Залишилося лише знайти підходящий предмет або стіну, щоб відточити отримані навички.

Хочеш дізнатися більше про історію та секрети петриківського розпису?

Читай також:

Помітили орфографічну помилку? Виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

pustunchik.ua

Петриківський розпис

Для тих, хто вже майстрував в "Українському селі" та для тих, хто тільки мріє відкрити у собі новий талант, пропонуємо новий майстер-клас "Петриківський розпис"!

Свою назву цей розпис отримав від назви села Петриківка, в якому він виник і побутує до сьогодні. Цими орнаментами прикрашали меблі, посуд, печі, димарі и навіть стіни хат. Причому малювати дивні візерунки в цьому українському селі на Дніпропетровщині умів практично кожен. А це пелюстки і листя, котрі в умілих руках складаються в несподівані квіти, кетяги калини, винограду, казкових птахів і навіть людей. Колись в Петриківці цим розписом була прикрашена кожна хата. Навіть говорили: "Красиво в цім селі, як в церкві". І це дійсно так, адже петриківський розпис і в наш час гідно прикрасить сучасний інтер'єр. Запрошуємо вас доторкнутись до традицій цього розпису і прикрасити ним свою власну неповторну річ: виготовити листівку, розписати дерев'яний або глиняний виріб.

Під час майстер-класу  ви ознайомитесь з основними елементами цього розпису: зернятко, гребінець, ягідки, бігунок. Навчитесь їх складати в живописні квіти, кетяги калини, листячко. Створите своїми ручками теплу сповнену любові роботу.

А створити це диво Вам допоможе майстриня та Ваш гарний настрій!

Майстер-класи з Петриківського розпису будуть проводитись на території етнографічного комплексу як у відкритому форматі так і на індивідуальні замовлення.

Груповий майстер-клас з петриківського розпису замовляйте за тел. 099-500-900-8

Петриківку, виготовлену народними умільцями, можна придбати у сувенірній крамничці на території музею.

Перелік всіх майстер-класів в "Українському селі":

Петриківський розпис є унікальним явищем, справжньою перлиною народної творчості. Яскраві, квіти, соковиті ягоди, фантастичні птахи, цей розпис не можна не впізнати одразу, його поціновувачі є у всьому світі, саме тому звичайне село Петриківка Дніпропетровської області стало відомим далеко за межами України. А зараз Петриківський розпис ще й претендує на статус всесвітньої культурної спадщини ЮНЕСКО. 

Петриківський розпис зародився приблизно в ХVІІІ сторіччі, як настінний розпис. Настінні розписи були дуже поширені в той час майже всюди, де будівлі обмазували глиною і білили, особливо вони були розвинені в Хмельницькій, Вінницькій, Одеській та Дніпропетровській областях.

Господині розмальовували здебільшого стіни хат та печі. При цьому Дніпропетровські хатні розписи мали свої особливості, орнаменти були досить дрібними, з великою кількістю деталей. Згодом деякі майстри почали розписувати не тільки свої хати, а й сусідні, працювати на замовлення. Коли попит на такі розписи виріс і майстрів, що мандрували, перестало вистачати – виникла так звана ««мальовка»», тобто той самий розпис, що й на стіні, тільки намальований на папері, який потім вішали на стіну. Розмір і форма «мальовки» залежали від місця призначення, наприклад «мальовки», що прикрашали сволок, робили у вигляді смужок, комин прикрашали ««мальовка»ми» овальної форми з квіткою в середині, іноді мальовки призначені були замінити справжній килим, або рушник. Такий «рушник» малювався на півпрозорому папері, на якому зображався в дещо спрощеному вигляді орнамент кілкового рушника.

«Мальовка». 1913 р.

Рушник-«мальовка». Надія Білокінь. 1930-ті роки.

Цікаво описує це явище О.С. Данченко:

«Та понад усе славилася Петриківка своїми яскравими, життєрадісними «кальовками». Петриківчанки цілими лантухами носили їх на базар. Найбільше мальовок продавали навесні, перед святами, коли всі білили і обновлювали свої хати. Петриківські базари в цей час – надзвичайне видовище. Усіма кольорами райдуги розцвітали намальовані на папері великі й малі квіти та цілі букети; ніби квіткові гірлянди, тріпотіли на вітрі вузенькі паперові «стьожки» вкриті орнаментальними фризами, що їх клеїли на горизонтальні виступи печі у кожній петриківській хаті; майоріли зубчасті довгі розписані «лиштви», якими оздоблювали так звані зрубчики – поперечні дошки стелі, від чого хата ставала особливо ошатною».

«Мальовки» малювали цілими сім’ями, дітей залучали до цього з самого малечку. Одна з найстарших майстринь з Петриківки Параска Миколаївна Павленко (1881 -1983) мати двох заслужених майстрів народної творчості Віри Павленко та Галини Павленко-Черниченко розповідала, що коли у 20-х роках робила «стьожки» для печі,  то вона сама, розмічаючи орнамент на смужці паперу, малювала зелені листочки й стебла, старша Віра виводила червоні квітки, менша Галя «затикувала» сині ягоди винограду, а трирічний син Василько теж не сидів без діла – клав стьожки на черінь, щоб сохли. [3;37]

Параска Павленко. Пташки.

З часом «мальовки» перестають імітувати настінні розписи, стають більш самостійними, набувають нових якостей, отримують самостійне художнє значення і вже не прив’язуються формою до настінного живопису. «Мальовки» поступово перетворюються на станковий декоративний розпис Серед майстрів того часу відомі Наталя Вовк, Параска Власенко, Ганна Собачко, сестри Павленко, Надія Білокінь, Тетяна Пата.

Параска Власенко. Декоративне панно. 1935р.

Надія Білокінь. Панно «Птахи».

Ганна Собачко. Ескіз малюнку для вишитої подушки 1935р.

Тетяна Пата. Зозуля на калині. 1968р.

Марфа Тимченко. Чорний птах. 1963р.

Віра Павленко. Зозулі серед квітів. 1961р.

Малювали в той час саморобною яєчною темперою, тобто соки рослин, овочів, сажу, крейду змішували з жовтком, для того, щоб фарби були більш стійкими, а вже пізніше майстри опановують нові матеріали - олійні фарби, анілінові барвники, починають використовувати гуаш.

В якості інструментів майстри спочатку використовували пензлики, зроблені з пір’їнок з крил курки, ними малювали тонкі риски, лінії та дрібні деталі, а квітки малювали рогозом. З позицій сьогоднішніх смаків такі малюнки можуть здатися грубуватими, але їх краса була в безпосередності, живості малюнку, майстерності і вправності малювальниць. Пізніше майстри почали використовувати «кошачки» - пензлики, зроблені з кошачої шерсті, які дозволяють зробити найтонші лінії і досягти віртуозної майстерності. 

Окрім настінних розписів і «мальовок», були і інші різновиди розпису: олійними фарбами  розмальовували і предмети повсякденного вжитку, меблі – мисники, скрині, кінські дуги, сані, розписували дерев’яний посуд. Наприклад, Тетяна Пата розписувала барабани віялок, сестри Павленко, а також Марфа Тимченко розписували невеликі дерев’яні коробочки, які в той час використовували як пудрениці. Іноді такі розписи були недовговічні, оскільки їх писало прямо по дереву, без будь-якої ґрунтовки.

Після війни розписи олійними фарбами відновилися на професійній основі і виконувалися майстрами з Петриківки на Київському експериментальному кераміко-художньому заводі, тільки це був уже підлаковий розпис на чорному фоні. А в 1958 році цех підлакового розпису під керівництвом учня Тетяни Пати - Федора Панка відкрився і в самій Петриківці в артілі «Вільна селянка». Тут художники звернулися до місцевих традицій і почали малювати на зеленому, або вохристому тлі, так, як колись раніше розписувалися скрині на Дніпропетровщині. В колективі цього цеху крім Панка працювали й Іван Завгородній, Ганна Прудникова, Ганна Ісаєва-Пилипенко, Олександра Пікуш, Євдокія Клюпа, Зоя Кудіш, згодом приєдналися Василь Бабенко Ганна Данилейко, Олександра Кушнір.  В тому ж 1958 році в Петриківці відкрилася філія Дніпропетровської дитячою художньої школи, де Федір Панко почав викладати композицію петриківського орнаменту, це вирішувало питання про підготовку молодих кадрів. Таким чином колектив цеху підлакового розпису та учнів художньої школи і став з часом основою колективу,що згодом розвинувся у фабрику Петриківського розпису «Дружба». Цього ж року освоюється технологія підлакового розпису на пресованих з тирси виробах. А згодом асортимент виробів фабрики значно розширився і складався з більш ніж 60 найменувань : тарелі, шкатулки, декоративні набори для кухні, вази, писанки, довбанки, плакетки, тощо.

Федір Панко. Павичі.1973р.

Література:

1. Бутник-Сiверський Б.С. та iнш. Українське народне мистецтво.
2. Бутник-Сиверский. Народные украинские рисунки.
3. Данченко О.С. Народні майстри.
4. Федір Панко. Альбом. Декоративний живопис. Станкові твори. підлакові розписи.

etno-selo.com.ua

• 
  Шапка колосок
• 
  Мастер класс нунофелтинг
• 
  Моделирование рукава цельнокроеного
• 
  Эскиз юбки полусолнце
• 
  Как сделать для куклы платье из резинок
• 
  Нунофелтинг мастер класс
• 
  Как сплести из резинок чокер
• 
  Вязание на спицах на кукол
• 
  Английская резинка крючком шапка
• 
  Кальян фото как делать
• 
  Для начинающих макраме кашпо